Чи можна довіряти дозиметрам маловідомих виробників?
Аварія на Фукусімській атомній електростанції спричинила ажіотажний попит на дозиметричні прилади не тільки серед японського населення,а й у людей по цілому світі. Склади готової продукції відомих виробників дозиметрів були спустошені в перший же тиждень після аварії і на світовому ринку почали з’являтися прилади маловідомих виробників, які відчули можливість заробити на ажіотажному попиті. Ця ситуація виглядає достатньо логічною. Однак, прилади, виготовлені з відхиленням від нормативних вимог і які не пройшли належної перевірки, можуть стати джерелом ДЕЗІНФОРМАЦІЇ про реальний радіаційний стан оточуючого середовища і викликати паніку у людей, що не орієнтуються в даній тематиці та не мають можливості перевірити або заперечити отримані результати, одержані з допомогою таких приладів.
У 1986 році з такою проблемою зіштовхнулася Україна, коли після аварії на Чорнобильській АЕС в зону відчуження потрапила велика кількість різноманітних пристроїв, що в одному і тому ж місці показували різні результати. Інколи ці результати відрізнялися в рази. Аналіз цієї проблеми фахівцями виявив основну причину розбіжності результатів між різними приладами. Цією причиною виявилась некоректна компенсація енергетичної залежності детекторів дозиметрів (залежність від енергії гамма-квантів). Ця некоректність і проявилася завищеними результатами вимірювань в умовах змішаних полів випромінювання (від різних типів радіонуклідів), які мали місце на територіях, забруднених адіоактивними викидами з аварійного реактора.
Власне через цей факт в Міністерстві надзвичайних ситуацій України, яке відповідало за створення нових засобів радіаційного контролю, було прийнято рішення про польові тестування кожного новоствореного дозиметричного пристрою в умовах зони відчуження Чорнобильської АЕС. Таким чином, новостворені
дозиметричні пристрої торгової марки «ЕКОТЕСТ» проходили відповідні польові дослідження, перш ніж потрапити на ринок. То ж і не дивно, що ці прилади коректно працюють не лише в метрологічній лабораторії, а і в реальному середовищі. Не даремно учасники екстремальних екскурсій в зону відчуження ЧАЕС віддають перевагу дозиметричним приладам українського виробництва торгової марки «ЕКОТЕСТ», адже самі не раз переконувались у дивній поведінці приладів типу «Радекс» і їм подібним після перетину КПП 10-кілометрової зони строгого контролю ЧАЕС.
З яскравим прикладом розбіжності результатів вимірювань радіаційного фону з допомогою двох різних дозиметрів можна ознайомитись переглянувши відеорепортаж японських екстремальних журналістів, що з’явився на YouTube
https://www.youtube.com/watch?v=yp9iJ3pPuL8
У своїй поїздці журналісти використовували два типи дозиметрів, результати вимірювань яких істотно відрізнялись. Якому ж із приладів довіряти?
Відразу ж виникає бажання ідентифікувати ці прилади, а саме вияснити тип, модель та виробника. Коли уважно придивитись до цих приладів, бачимо, що на приладі жовтого кольору чітко видно тип приладу, його назву та торгову марку виробника: Дозиметр-радіометр МКС-05 «ТЕРРА-П» ТМ «ЕКОТЕСТ».
Цих даних достатньо, щоб у Інтернеті знайти максимальну інформацію щодо цього приладу та про його виробника. Що ж стосується чорного приладу, то крім напису, що цей прилад є персональним дозиметром, знайти про нього більше нічого не вдається. Отже, користувачу доведеться самому прийняти рішення, якому приладу йому довіряти