Шляхи проникнення
Основними джерелами радіації є не потенційно небезпечні у випадку надзвичайних ситуацій ядерні об’єкти, а природні джерела. Основну дозу опромінення кожна людина отримує саме від природних джерел радіації, наприклад, з космосу.
Шляхи проникнення радіації в організм людини такі:
1. гамма-промені з космосу, із поверхні Землі та від будівельних матеріалів
2. проникнення газоподібного елемента радону в атмосферу
3. перехід радіоактивності в рослини через корені та їх подальше потрапляння в організм людини через їжу.
Перший шлях – зовнішнє опромінення від джерела, розташованого поза організмом. В цьому випадку рентгенівське випромінення і гамма-промені повинні мати відносно велику енергію, аби пройти крізь тіло людини, а деякі високоенергетичні бета-промені повинні бути спроможні проникнути у поверхневі шари шкіри.
Чим вище в небо, тим сильніше діє на нас космічне випромінення. До речі, через сильне геомагнітне поле жителі південних країн в районі екватора зазнають впливу космічної радіації суттєво менше, ніж жителі півночі. Наша земля теж є джерелом радіоактивного випромінення, оскільки вона містить радіоактивні речовини – уран, радій, торій та багато інших. Радіоактивні елементи, наприклад калій і вуглець, є також і в організмі людини.
Сукупність впливу на нас усіх численних радіонуклідів, розсіяних в землі, воді, повітрі, живих організмах носить назву природного радіаційного фону. Природні джерела радіації дають нам 70% загальної дози, отриманої людиною від усіх джерел радіоактивного випромінення, в тому числі, і ядерних об’єктів. В природі не існує матеріалів, які не містять радіоактивних елементів.
Рівень натурального радіаційного фону безпосередньо залежить від кількості природних радіоактивних елементів у довкіллі. Наприклад, гамма-випромінення тундри через підвищену кислотність ґрунту набагато менше, ніж в середній смузі. Основні природні радіоактивні елементи землі – калій, рубідій, уран, торій. В природі зустрічається три види калію, але радіоактивним є лише один – калій-40. Взагалі, калій є невід’ємною складовою людського організму, оскільки він бере активну участь в обміні речовин.
Природні радіонукліди уран і торій є у всьому: у воді, мінералах, ґрунті. Але якщо урану особливо багато у моху, то торій любить накопичуватися в чорниці, вереску, лишайниках, помідорах.
Другий шлях опромінення – проникнення газоподібного елемента радону в атмосферу. В результаті газ радон вдихається людиною і продукти його розпаду осідають в дихальних шляхах.
Радон не має запаху, кольору, смаку. Він важчий за повітря в 7,5 разів та розпадається на свинець і полоній. Особливо багато радону в повітрі не провітрюваних приміщень. Його кількість в приміщенні безпосередньо залежить від вмісту радону у ґрунті під будинком та в матеріалах, з яких побудований цей будинок.
У зонах з помірним кліматом концентрація радону в закритих приміщеннях приблизно у 8 разів вища, ніж назовні. Приміром, у 70-х роках у Швеції та Фінляндії було виявлено будівлі, всередині яких концентрація радону в 5000 разів перевищувала його концентрацію в повітрі ззовні.
Найпоширеніші будівельні матеріали (дерево, цегла, бетон) виділяють небагато радону. Суттєво більше його в пемзі та граніті.
Радон надходить до нас у квартири та будинки з водою та природнім газом. Його концентрація, до речі, дуже велика у воді з глибоких криниць та артезіанських свердловин. Радон зникає при кип’ятінні води. Найбільше радону завжди на кухні, якщо плита працює на газі. Але його вміст різко зменшується, коли над плитою працює витяжка.
Третій шлях опромінення – перехід радіоактивності в рослини через корені та їх подальше потрапляння в організм людини через їжу. Щоб максимально знизити кількість радіоактивних елементів у нашій повсякденні їжі, потрібно враховувати наступні чинники:
1. Найбільше радіонуклідами забруднені рослини, чиї корені перебувають у верхньому пласті ґрунту. Тому в плодах фруктових дерев радіоактивних елементів
небагато, оскільки їхні корені знаходяться глибоко в землі.
2. Рослини отримують радіонуклідів з чорнозему менше, аніж з болотистих та піщаних ґрунтів.
3. Лишайники, мохи та гриби дуже швидко накопичують радіоактивні речовини.
4. В улюбленій усіма нами зелені, а саме в кропі та петрушці, активно накопичуються стронцій і цезій.
5. У борошні більше радіонуклідів, ніж у зерні. Тому у борошні грубого помолу їх залишається більше, ніж у борошні тонкого помолу.
6. Кулінарна обробка продуктів різко знижує в них кількість радіонуклідів.
7. Коли Ви чистите картоплю, то разом зі шкіркою видаляєте 40% стронцію і цезію.
8. Вичавлюючи сік з рослини чи плоду, ви автоматично звільняєтеся від радіоактивних речовин, залишаючи їх в жмисі.
9. Якщо м’ясо тварин забруднене радіонуклідами, то найнебезпечнішими є кісткові бульйони, оскільки саме в кістках накопичується стронцій. До речі, з м’ясних продуктів найбільше забруднення радіонуклідами притаманне яловичині, тоді як у свинині їх найменше.
10. Щоб позбутися радіоактивних елементів у молоці – його потрібно переробити. Так, стронцію у вершки переходить лише 5%, цезію в сметану – 9%.
11. Якщо озеро чи річка є забруднені радіонуклідами, то не їжте придонну рибу, наприклад сома чи бичка. Вони харчуються біля самого дна, в пласті якого накопичується найбільше радіонуклідів.
12. Морська риба набагато чистіша річкової чи озерної, оскільки вплив радіації в морській воді набагато слабший.